- перегукувати
- —————————————————————————————перегу́куватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
перегукувати — ую, уєш, недок., перегука/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Гукати голосніше за кого небудь, лунати голосніше за щось; заглушати інші голоси, звуки. || Вигукувати або звучати в розлад із ким , чим небудь … Український тлумачний словник
перегукати — див. перегукувати … Український тлумачний словник
перегукуватися — уюся, уєшся і рідше перегука/тися, а/юся, а/єшся, недок. 1) з (між, поміж) ким, через що і без додатка. Обмінюватися з ким небудь голосними криками, словами і т. ін. || Давати знати одне одному про себе голосними вигуками, криками, піснями і т.… … Український тлумачний словник